Дитячий церебральний параліч

Дитячий церебральний параліч: що це таке і чим може допомогти фізіотерапія?

Дитячий церебральний параліч — це збірний термін для різноманітних порушень рухів і постави, які виникають внаслідок пошкодження мозку до, під час або незабаром після народження. Пошкодження не є прогресуючим, але наслідки можуть змінюватися з часом. Дитячий церебральний параліч є найпоширенішою причиною порушення рухової активності дітей та підлітків.

Наслідки церебрального паралічу можуть сильно відрізнятися залежно від того, які ділянки мозку уражені, наскільки серйозне пошкодження та які інші чинники діють. Найпоширенішими симптомами є:

- Спастичність: підвищена напруга м'язів, що призводить до жорстких і неконтрольованих рухів

- дискінезія: мимовільні рухи, які можуть, наприклад, тремтіти, повертатися або коливатися.

- Атаксія: порушення координації та рівноваги, що призводить до труднощів стояти, ходити або потягнутися

- Гіпотонія: зниження напруги м'язів, що призводить до млявості та слабкості рухів

Крім рухових проблем, можуть виникнути й інші порушення, наприклад:

- Когнітивні обмеження: труднощі з навчанням, мисленням або запам'ятовуванням

- Сенсорні розлади: проблеми із зором, слухом або почуттям

- Розлади спілкування: проблеми з розмовою, розумінням або самовираженням

- Розлади сприйняття: проблеми з обробкою інформації з навколишнього середовища

- Поведінкові проблеми: проблеми з адаптацією до ситуацій, справлянням емоцій або побудовою стосунків

- Біль: хронічний або гострий біль у різних частинах тіла

- Нетримання сечі: мимовільна втрата сечі або утруднене сечовипускання

- Проблеми опорно-рухового апарату: зміни в кістках, суглобах або м'язах через неправильну поставу або перевантаження

- Епілепсія: судоми, викликані порушенням електричної активності в мозку

Як діагностується дитячий церебральний параліч?

Діагноз дитячого церебрального паралічу ґрунтується на ретельному огляді дитини лікарем, який враховує анамнез розвитку, клінічні симптоми та результати різних досліджень. Вони можуть включати, наприклад:

- Методи візуалізації, такі як ультразвук, комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ) для оцінки структури мозку

- Електроенцефалографія (ЕЕГ) для вимірювання електричної активності мозку

- Електроміографія (ЕМГ) для вимірювання електричної активності м'язів

- Аналізи крові для виключення можливих генетичних або метаболічних причин

Діагноз дитячого церебрального паралічу іноді можна поставити незабаром після народження, якщо у дитини є явні ознаки ураження мозку. Однак в інших випадках для підтвердження діагнозу може знадобитися кілька місяців або років, оскільки симптоми з’являються або змінюються лише з часом.

Як лікується дитячий церебральний параліч?

Лікування дитячого церебрального паралічу підбирається індивідуально з урахуванням потреб і цілей дитини та її родини. Не існує ліків від основного пошкодження мозку, але є багато способів полегшити наслідки та покращити якість життя. Зазвичай лікування включає кілька спеціальних дисциплін, таких як:

- Фізіотерапія: форма терапії, спрямована на поліпшення рухової здатності, постави та рівноваги

- Ерготерапія: форма терапії, яка зосереджена на сприянні незалежності та участі в повсякденній діяльності

- Логопедія: форма терапії, спрямована на вдосконалення мови та навичок спілкування

- Нейропсихологія: дисципліна, яка фокусується на оцінці та сприянні когнітивному, емоційному та соціальному розвитку

- Ортопедія: спеціальність, яка фокусується на лікуванні проблем опорно-рухового апарату

- Неврологія: спеціальність, яка зосереджена на лікуванні неврологічних проблем, таких як епілепсія

Лікування може включати різні методи, такі як:

- Вправи: цілеспрямовані рухові вправи для покращення м’язової сили, розтяжки та координації

- Мануальна терапія: цілеспрямовані рухи рук для сприяння рухливості суглобів, кровообігу та релаксації

- Нейрофізіологічна терапія: спеціальні концепції терапії, засновані на активації рефлексів або патернів для стимуляції центральної нервової системи (наприклад, Войта, Бобат, Кастільо Моралес, Пето)

- Допоміжні засоби: спеціальні пристрої або матеріали, які полегшують або підтримують рух або спілкування (наприклад, шини, ортези, інвалідні візки, мовні комп’ютери)

- Ліки: спеціальні ліки, що знижують м'язовий тонус або запобігають нападам (наприклад, баклофен, ботулотоксин)

- Операції: хірургічні процедури, які змінюють м’язовий тонус або виправляють зміщення суглобів (наприклад, подовження сухожиль, посилення суглобів)

Зазвичай лікування починається якомога раніше і постійно адаптується до рівня розвитку та потреб дитини. Лікування – це тривалий процес, який потребує тісної співпраці між дитиною, її родиною та групою лікування.

Як фізіотерапія може допомогти при церебральному паралічі?

Фізіотерапія є однією з найважливіших основ лікування дитячого церебрального паралічу. Він має такі цілі:

- Поліпшити або зберегти здатність дитини рухатися

- Оптимізувати або стабілізувати поставу дитини

- Сприяти або тренувати баланс та координацію дитини

- Регулювати або нормалізувати м'язову напругу дитини

- Збільшити або зберегти м'язову силу та витривалість дитини

- Щоб уникнути або зменшити скорочення м'язів або контрактури у дитини

- Щоб полегшити або уникнути болю дитини

- Підтримувати або сприяти самостійності та незалежності дитини

Фізіотерапія при ДЦП проводиться на основі індивідуальної оцінки дитини фізіотерапевтом. Враховуються різні аспекти